Освітня програма Кулішівького ЗЗСО

Освітня програма

Кулішівського ЗЗСО І-ІІІ ст. Ємільчинської селищної ради Житомирської області

на 2021-2021 н.р.

2020-2021 н. р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до освітньої програми

Кулішівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст.

1. Мета освітньої програми:

• реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);
• забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
• реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків;
• наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загальнопредметнихкомпетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
• зосередження педагогічного колективу на  цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.

2. Нормативно-правове забезпечення:

• Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України  від 21.02.2018 року №87;
• Державний стандарт початкової загальної освіти, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462;
• Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392;
• Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року №6;
• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 407;
• Типова освітня програма розроблена під керівництвом Савченко    1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 21.03.2018 року №268;
• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;
• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,   затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408;
• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,     затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 406;
• Типова освітня програма розроблена під керівництвом Савченко 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 21.03.2018 року №268.

3. Термін реалізації: 2019-2020 роки

4. Структура програми:

1 розділ– початкова освіта,

2 розділ – базова середня освіта,

3 розділ – профільна середня освіта.

 Кожна з них визначає:

1.Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2.Очікувані результати навчання учнів.

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

5. Напрямки реалізації.

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

 І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

 ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

 ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю три роки.

1.При реалізації освітньої програми забезпечити:

• логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних  програмах;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
•  використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
• науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;
• профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
• роботу з обдарованими дітьми;
• навчання дітей з особливими освітніми потребами.

2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу,  зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

 5. Запроваджувати в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.

6. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.

7. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

8. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільного предмета «Історія України», «Українська література».

9. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

10. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

6. Контроль і корекція.

• реалізувати проект «Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти»;
• виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.

7.Принципи реалізації освітньої програми:

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• розвиток інклюзивного освітнього середовища;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

1 РОЗДІЛ

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою 1-3 класів, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом  О.Я.Савченко.

 здійснено розподіл  навчального навантаження на тиждень,

• встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання,
• визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87,  через окремі предмети.

Додаткові години спрямовано на підсиленняу1 класі мовно-літературної складової ( 1год.), у 2 класі – математичної ( 1 год.).

Відповідно до наказу МОНУ від 20.04.2018р.№407 закладом освіти визначено загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів - 1820 годин/навчальний рік:

• для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
• для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

На підставі цього наказу навчання в 3-4 класах закладу освіти здійснюється за навчальним планом  школи з українською мовою навчання.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.Відповідно до якого варіативна складова навчального плану спрямована на підсилення вивчення української мови  за рахунок додаткової години на «Українську мову», «Математику»

Зорієнтовано роботу вчителів на забезпечення інтеграції змісту предметів: "Фізична культура" та "Основи здоров'я" у зміст всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Відповідно до Загальних положень типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджених наказом МОНУ від 20.04.2018р. №407, освітню програму укладено за такими освітніми галузями:мови і літератури (мовний і літературний компоненти), математика, природознавство, суспільствознавство, мистецтво, технології, здоров'я і фізична культура; до предметів, які вивчаються в початковій школі закладу відносяться: українська мова, іноземна мова, математика, природознавство, я у світі, образотворче  мистецтво, музичне мистецтво, трудове навчання, інформатика, основи здоров'я, фізична культура.

 Зміст  предметів, які вивчаються в початковій школі, закладений в переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджених наказом МОН від 29.05.2015 № 584).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

За рішенням педагогічної ради (від  31.08.2020р.) при оцінюванні дозволяється враховувати результати навчання окремих учнів з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хв.; 2-4 класах – 40 хвилин.

2. Очікувані результати навчання  та компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання  в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості, перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3. Форми організації освітнього процесу

Відповідно до Типової освітньої програми  закладів загальної середньої освіти І ступеня  педагогічний колектив запроваджує такі форми організації освітнього процесу:

• різні типи уроків:
  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок;
• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• спектаклі,
• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

У відповідності  до Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 січня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Розроблено програму шкільного моніторингу внутрішнього забезпечення якості освіти, яка включає такі компоненти: кадрове забезпечення освітньої діяльності, інформація про якісний склад педагогічних працівників, навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності, Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (додатки).

Якість проведення навчальних занять оцінюється рівнем сформованості ключових компетентностей учнів, діяльнісним підходом до  проведення занять, результатами навчальної роботи.

2 РОЗДІЛ

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392).

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №405 «Про  затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Програмою передбачено:

1.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

1.1.Типовий навчальний план з українською мовою навчання і вивченням мови національної меншини, корінного народу 7-9 класи (Таблиця 12 до Типової освітньої програми) Типовий навчальний план з українською мовою навчання 5-6 класи (Таблиця 1 до Типової освітньої програми)

Навчальний план вміщає зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів

Варіативна складова  навчальних планів використана на:

• підсилення предметів інваріантної складової;
• запровадження факультативів з українського народознавства, факультативу «Відверта розмова», курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, а також світоглядного спрямування: історія рідного краю, географія рідного краю, етика, креслення, курс «Вчимося бути громадянами».

Здійснено змістове наповнення предмета «Фізична культура» через введення гурткової роботи (військово-патріотичне виховання «Юніор»), що сприяє формуванню навичок здорового способу життя та безпечної поведінки школярів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" .

Поділ класів на групи при вивченні української та іноземної  мов, трудового навчання, фізичної культури та інформатики здійснити відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

Педагогічному колективу закладу освіти приділити значну увагу організації навчання через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:    

Реалізація навчання за наскрізними лініями:

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей створити умови для проведення  навчально-практичних  занять з різних предметів як функції перевірки та оцінювання досягнення компетентностей учнів. Спрямувати  роботу вчителів на проведення занять в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі роботу учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Розроблено програму шкільного моніторингу внутрішнього забезпечення якості освіти, яка включає такі компоненти: кадрове забезпечення освітньої діяльності, інформацію про якісний склад педагогічних працівників, навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності, моніторинг навчальної діяльності учнів. (додатки).

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

      Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

3 РОЗДІЛ

ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392).

Профільний предмет: історія України, українська література.

Програма  розроблена  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки

від 20.04.2018 року №408 «Про  затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма школи передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом, введення якої в дію здійснюється поетапно:

• у 10-х класах закладу освіти – з 2018/2019 навчального року;
• в 11х класах закладу освіти  - з 2019/2020 навчального року.

Програмою передбачено:

1.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

1.1.Навчальний план для 10-11 класів класу (Таблиця 2 до Типової освітньої програми)

 Навчальним планом передбачено загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачено години на факультативи.

Індивідуальною орієнтованістю на учня та підсилення профілю навчання введено в освітній процес  вибірково-обов’язковий предмет «Інформатика», «Технології»; курси за вибором «Основи теорії літератури», «Історія рідного краю»,   є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які не пов’язані з обраним профілем навчання.

За рішенням педагогічної ради (від  31.08.2020р.) при оцінюванні дозволяється враховувати результати навчання окремих учнів з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

 При тематичному плануванні педагогами враховано засоби інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів для реалізації наскрізних ліній.

2.Очікувані результати навчання учнів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017

№1539).

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Закладом освіти приділено велику увагу навчанню через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметнихкомпетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:     

Реалізаціянавчання за наскрізними лініями:

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу вважати екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розроблено програму шкільного моніторингу внутрішнього забезпечення якості освіти, яка включає такі компоненти: кадрове забезпечення освітньої діяльності, інформація про якісний склад педагогічних працівників, навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності, моніторинг досягнення учнями результатів навчання (додатки).

5.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

РОЗКЛАД

роботи гуртків Кулішівського ЗЗСО І-ІІІ Ємільчинської селищної ради

    Директор закладу                                                                 Г.М.Фомішина